Існування схожих торговельних марок не є новиною. Цей факт зумовлюється тим, що багатьма торговельними марками користується малий бізнес. В багатьох містах можна знайти, наприклад, кафе чи магазини з однаковою назвою. Також підприємці часто-густо використовують для назви своєї діяльності власне ім’я, а оскільки імена та прізвища мають властивість повторюватися, не дивно, що в різній місцевості можна знайти бізнес з однаковою назвою. Проте існування схожих позначень в такій ситуації виправдане, оскільки сфери діяльності географічно та тематично, як правило, не перетинаються. Тож, допоки торговельні марки продовжують виконувати свою основну функцію розрізнення, проводів для хвилювання немає.
Проте картина може змінитися з розвитком бізнесу та переходом його на нові ринки. Тут шанси торговельних марок зустрітися зі своїм «тезкою» збільшуються, і два однакові або схожі позначення перетинаються на одній території. Саме тому до вибору позначення для своєї справи необхідно підходити серйозно та виважено. Для цього, зокрема, вивчається ринок, проводиться попередній пошук торговельної марки серед вже зареєстрованих та поданих на реєстрацію торговельних марок тощо. Враховуючи важливість таких дій, їх краще довірити спеціалістам та професіоналам у сфері інтелектуальної власності.
Проте іноді попередити можливість наявності тотожного чи схожого позначення на ринку об’єктивно неможливо, коли, наприклад, торговельна марка не зареєстрована: в деяких країнах не зареєстровані добре відомі знаки можуть отримати правову охорону. Зарубіжна практика виробила для таких випадків можливий інструмент для вирішення проблеми – угоду про співіснування торговельних марок. Зацікавлені сторони можуть укласти таку угоду між собою для уникнення спорів, в тому числі судових, в майбутньому. Угода про співіснування торговельних марок передбачає умови, на яких схожі позначення використовуватимуться поряд одне з одним. Так, може бути розділена територія використання позначень або сфера їх використання, тобто конкретні товари чи послуги, для яких використовуватиметься кожне позначення.
Необхідно дуже серйозно підходити до процесу укладення угоді про співіснування. Грамотно та ретельно виписані положення допоможуть максимально чітко та зрозуміло розділити «сфери впливу» позначень. Звичайно, складно передбачити, які зміни можуть відбутися з часом та де опиниться бізнес через 5, 10, 20 років та чи не виникне конфлікт.
Цікавий приклад: звукозаписувальній компанії, заснованій музичним гуртом «The Beatles», Apple Corps. та славнозвісній Apple Computers вдалося не уникнути спору, навіть уклавши угоду про співіснування торговельних марок.
Так, у 1991 році між цими двома компаніями був укладений договір про співіснування торговельних марок. Відповідно до цієї угоди за Apple Computers залишалося ексклюзивне право використовувати свої позначення Apple «на та у зв’язку з електронними товарами, комп’ютерним програмним забезпеченням, послугами з обробки та передавання даних»; а за Apple Corps. закріплювалося ексклюзивне право використовувати власні позначення Apple «на або у зв’язку з будь-якою поточною чи майбутньою творчою роботою, основним змістом якої є музика та/або музичні виконання, незалежно від способу, яким ці роботи були записані або передані, матеріальним чи нематеріальним».
Таким чином, дві компанії розділили сфери використання своїх тотожних позначень, що лягло в основу їхньої угоди про співіснування. Apple Corps. та Apple Computers отримали можливість займатися своєю діяльністю спільно на одному ринку та не порушувати при цьому права один одного.
Однак, важко було передбачити, що розвиток цифрових технологій зблизить розділені сфери діяльності. Випуск компанією Apple Computers на ринок продуктів iPod та iTunes був розцінений іншою стороною як порушення угоди, що спричинило звернення 2003 року Apple Corps до суду. Суд розглянув справ з позиції споживача та не вбачив порушення з боку Apple Computers, оскільки позначення компанії Apple Computers використовується у зв’язку з програмним забезпеченням, а не безпосередньо з музикою, доступ до якої надається службою. Жоден споживач, завантажуючи музику за допомогою сервісу iTunes не вважатиме, що він якимось чином має справу з Apple Corps.
Таким чином, уникнути витратного судового розгляду не вдалося навіть за існування угоди про співіснування. Звичайно, така угода не є панацеєю, проте, принаймні у певних випадках вона може допомогти. Спеціалісти радять додавати до неї положення, що стосуються досудового врегулювання спорів: така процедура є менш витратною, ніж судова.
Варто також пам’ятати, що існують випадки, коли суди можуть визнати угоду про співіснування недійсною. Зокрема, якщо внаслідок підписання такої угоди споживачі можуть бути введені в оману схожими позначеннями та не зможуть їх однозначно розрізнити: в цьому випадку втрачається найголовніша ознака торговельної марки – її мета виокремлювати та відрізняти товари та послуги одних осіб від аналогічних товарів та послуг інших осіб на ринку.
При розгляді справи суди також розглядають угоду про співіснування у світлі суспільного інтересу. Якщо угода може йому зашкодити, вона також може бути визнана недійсною. Наприклад, питання може виникнути у такій важливій сфері як охорона здоров’я, якщо кілька різних медичних препаратів випускаються різними особами під однією торговельною маркою. Також сторонам варто зважати на конкурентне та антимонопольне законодавство, за яким угода про співіснування може визнаватися як така, що порушує конкуренцію.
Отже, до вибору торгівельної марки необхідно підходити раціонально та професійно. Якщо ж за об’єктивних причин все ж таки на одному ринку зустрічаються позначення-близнюки, то шляхи вирішення такої проблеми існують.
У разі виникнення у Вас додаткових запитань з приводу укладання угод про співіснування торговельних марок, спеціалісти нашого агентства будуть раді надати Вам відповідь.
